You are here«Я - по м’ясо і молоко, повернуся за 16 годин…»

«Я - по м’ясо і молоко, повернуся за 16 годин…»


«Я - по м’ясо і молоко, повернуся за 16 годин…»

Четвер, 10 травня 2012 08:59 Єгор Чухрій, м.Володимир-Волинський

Рейтинг Користувача: / 0НайгіршеНайкраще 

alt

Дедалі більше володимир-волинців користуються карткою місцевого прикордонного руху, аби їздити до Польщі. Придбавши продукти для сім’ї і на перепродаж, можна не тільки зекономити, а й трохи підзаробити.Ще кілька років тому на володимирських ринках, у гуртівнях, магазинах  можна було побачити чимало поляків. Повсюди лунала польська мова, автостоянки були переповнені автомобілями із закордонними номерами: сусіди потоком приїздили до нас на «закупи». З наших полиць вони згрібали найрізноманітніші види продуктів – це було вигідно.

Та велика політика, закони економіки і, можливо, ще якісь чинники здатні швидко перевернути все з ніг на голову. Тепер по український бік кордону дешевші  лише цигарки та алкоголь. А продукти, що звикли вважати основними,  вигідніше купувати у Польщі.

Запровадження картки місцевого прикордонного руху значно спростило режим перетину українсько-польського кордону для наших співвітчизників. Тепер уже українці масовим потоком їздять на «закупи».

Жителька Володимира-Волинського пані Віра майже два роки кілька разів на тиждень їздить по продукти до Польщі. «Купую продукти, в першу чергу, для своєї сім’ї. А коли щось замовляють сусіди чи знайомі, то привожу і їм, на чому трохи заробляю», - розповідає жінка.

Пані Віра курсує до Польщі як пасажирка – підприємливі автовласники, які заробляють поїздками до сусідньої країни, охоче набирають попутників, адже законом встановлено, що кількість товару, яка перевозиться із Польщі до України, не повинна перевищувати кількості, що в розрахунку на кожного пасажира автотранспортного засобу дорівнює 50кг. Тож аби перевезти необхідну кількість вантажу, водіям потрібно набрати собі компанію.

Цигарки, горілка, іноді пиво – з таким провіантом зазвичай прямують до Польщі такі як пані Віра. Законна кількість тютюну та горілки, з якою можна перетинати кордон, – 2 пачки цигарок та 2 півлітрові пляшки оковитої. «Закуповуємось на гуртівні в Устилузі. Різниця у ціні по різні боки кордону на пачці сигарет – приблизно 5 гривень, на пляшці горілки – від 5 до 8 гривень. Якщо перевезти лише дозволену норму, - продовжує розповідь жінка, - то чистого заробітку вийде всього 20-25 гривень. Тож доводиться іти на хитрощі: намагаємося провезти більше цигарок, адже заховати пляшку з горілкою так, щоб її не було помітно, дуже важко. Якщо проявити фантазію, то можна заховати та перевезти до 10 пачок тютюнових виробів».

Хоча вистачає і спритників, які намагаються провезти і 2, і 3, і 5 блоків цигарок. Іноді їм це вдається, але бажання чим більше заробити у такий спосіб часто приводить до протилежних наслідків. Приховати таку кількість тютюнового краму доволі важко, тож зазвичай такі спроби закінчуються конфіскацією товару та штрафом у кількасот польських злотих (1 злотий нині дорівнює приблизно 2,5 гривням), в залежності від розміру виявленої контрабанди.

Але перетнути кордон із дозволеною чи недозволеною кількістю товару – це лише півсправи. Його потрібно ще реалізувати. «Ми їздимо до Польщі постійним складом, у нас уже своя команда, - продовжує розповідь пані Віра. – У водія по той бік кордону налагоджені «точки» збуту, де ми здаємо свій товар, тож із цим проблем немає».

ПО ТОЙ БІК КОРДОНУ

Серед найбільш ходових серед українців польських продуктів – молочні вироби. Літр польського молока, якщо перевести на нашу валюту, коштує 5 гривень; 400г сметани – 4,50грн.; 200-грамова пачка сиру кисломолочного – 4грн. І справа не лише в цінах, каже жінка. Польські продукти значно якісніші за наші: «Хороший голландський сир у Польщі можна купити за 36-37грн., у нас є сири по 40 гривень, але це «мило», яке аж скрипить під зубами. Масло коштує 8-9грн., в Україні за таку ціну можна придбати хіба що спред».

Крім того, в Польщі перед великими святами у магазинах та супермаркетах проводяться «промоції» - акції, що оголошують знижки на певні види продуктів (на відміну від України, де перед святами ціни навпаки – підвищуються). «Якщо попасти на акцію, - ділиться досвідом Віра, - кілограм сирого м’яса (лопатку, шинку тощо) можна купити за 28грн., у нас дешевше, ніж 40 немає. Більш-менш нормальний фарш – 12 гривень, а хороший – від 25грн. У нас, мінімум, 35. Курятина там по 15грн. за кілограм, у нас – 20-22. Таке саме співвідношення і з ковбасними виробами. Дешевші там і овочі, і фрукти – ціна на яблука, наприклад, удвічі нижча. Більш, як удвічі дешевші шоколадки – по 3,50грн. Вигідно купувати і побутову хімію – пральні порошки, а також дитячі підгузки тощо».

У середньому поїздка із Володимира до Польщі і назад займає 14-16 годин. Майже весь цей час минає в автомобільній черзі: «Бажаючих потрапити до сусідньої країни зараз дуже багато, - стверджує Віра. - Щоб перетнути кордон до ранкового відкриття грубешовських супермаркетів, ми займаємо чергу о 8-й годині вечора. Коли потрапляємо до Польщі, на те, щоб збути свій товар і закупитися, витрачаємо дві, максимум, три години. Потім знову у чергу…». Тож, як бачимо, кожного разу в авто потрібно висидіти 12-14 годин.

«Коли їдемо до Польщі, з українськими митниками проблем немає, вони нічого не шукають, не допитуються. А ось поляки нишпорять у пошуках спиртного та тютюну. На зворотному шляху все навпаки: проблем немає з польськими митниками, українські ж намагаються знайти заборонені продукти – в першу чергу сире м’ясо. Та з ними легко домовитись, і за певну винагороду можна в’їхати  на територію України без зайвих обшуків”.

Користувачів : 6615

  • nadja_plan
  • Alexey

MyCounter - счётчик и статистика